Відповідно до статті 2 Міжнародної конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень , насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону.
Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі — Закон) особою, зниклою безвісти за особливих обставин визнається особа, зникла безвісти у зв’язку із:
- збройним конфліктом;
- воєнними діями;
- тимчасовою окупацією частини території України;
- надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може подати:
- родич такої особи;
- представник військового формування;
- орган державної влади чи орган місцевого самоврядування;
громадське об'єднання;
- будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.
Разом з тим, така заява може бути подана Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, якщо до нього звернулися з повідомленням про зникнення людини.
Заява подається до відповідного територіального органу Національної поліції України. В тексті заяви має бути зазначена інформація, що може сприяти розшуку такої особи.
У разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов’язана інформувати Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви (стаття 18 Закону).
